Навчися писати неформальні імейли англійською: обирай привітання й завершення, відповідай на запитання, став свої та поділяй текст на два абзаци.
У дружньому електронному листі звертайтеся до людини на ім’я. Найчастіше для привітання використовують такий варіант:
Hi [ім’я],
/haɪ/ [ім’я]
Привіт, [ім’я]!
Для близького друга підійде ще більш невимушене привітання:
Hey [ім’я],
/heɪ/ [ім’я]
Привіт, [ім’я]!
Напишіть привітання в окремому рядку. Після імені поставте кому.
На початку самого листа коротко подякуйте за повідомлення або скажіть, що вам було приємно його отримати. Оберіть один із цих варіантів:
Thanks for your email.
/θæŋks fə jɔː ˈiːmeɪl/
Дякую за твій лист.
It was nice to hear from you.
/ɪt wəz naɪs tə hɪə frəm juː/
Було приємно отримати від тебе звістку.
Другий вислів не обов’язково означає, що ви почули голос друга. Так можна сказати й у відповідь на письмове повідомлення.
Якщо друг про щось запитав, дайте пряму відповідь повним реченням. Додайте конкретну інформацію, щоб було зрозуміло, як у вас справи та що відбувається у вашому житті.
Нижче наведено кілька зручних моделей. Слова в квадратних дужках потрібно замінити власною інформацією.
Щоб сказати, як ви почуваєтеся, використайте таку модель:
I’m [прикметник].
/aɪm/ [прикметник]
Я [який / яка; у якому стані].
Наприклад:
I’m good.
/aɪm ɡʊd/
У мене все добре.
У цьому контексті речення означає саме «У мене все добре», а не «Я хороший / хороша».
Щоб коротко описати щось у своєму житті, підійде така модель:
My [іменник] is [прикметник].
/maɪ/ [іменник] /ɪz/ [прикметник]
Мій / моя / моє [щось] — [який / яка / яке].
Наприклад:
My new job is great.
/maɪ njuː dʒɒb ɪz ɡreɪt/
Моя нова робота чудова.
В українському реченні ми зазвичай не додаємо «є», але в цій англійській моделі слово is потрібне.
Щоб розповісти про звичні дії або постійну ситуацію, використайте теперішній простий час:
I [дієслово в теперішньому простому часі] [подробиці].
/aɪ/ [дієслово в теперішньому простому часі] [подробиці]
Я [що роблю] [подробиці].
Наприклад:
I work at a store near my house.
/aɪ wɜːk ət ə stɔː nɪə maɪ haʊs/
Я працюю в магазині біля свого будинку.
Щоб розповісти про завершену подію в минулому, використайте минулий простий час:
I [дієслово в минулому простому часі] [подробиці].
/aɪ/ [дієслово в минулому простому часі] [подробиці]
Я [що зробив / зробила] [подробиці].
Наприклад:
I visited my sister last weekend.
/aɪ ˈvɪzɪtɪd maɪ ˈsɪstə lɑːst ˌwiːkˈend/
Минулих вихідних я відвідав / відвідала сестру.
Щоб повідомити про свої плани, використайте конструкцію I’m going to. Після неї поставте дієслово в початковій формі, без додаткового to.
I’m going to [дієслово в початковій формі] [подробиці].
/aɪm ˈɡəʊɪŋ tə/ [дієслово в початковій формі] [подробиці]
Я збираюся [щось зробити] [подробиці].
Наприклад:
I’m going to stay home this weekend.
/aɪm ˈɡəʊɪŋ tə steɪ həʊm ðɪs ˌwiːkˈend/
Цих вихідних я збираюся залишитися вдома.
Щоб пов’язати відповідь із додатковою інформацією, використовуйте такі слова:
| Слово англійською та вимова | Значення українською |
|---|---|
| and /ænd/ |
і, та — додає пов’язану інформацію |
| but /bʌt/ |
але — показує протиставлення |
| because /bɪˈkɒz/ |
тому що, бо — пояснює причину |
Ось як можна додати протиставлення:
My apartment is small, but I like it.
/maɪ əˈpɑːtmənt ɪz smɔːl bət aɪ laɪk ɪt/
Моя квартира маленька, але вона мені подобається.
А так можна пояснити причину:
I like my job because the people are friendly.
/aɪ laɪk maɪ dʒɒb bɪˈkɒz ðə ˈpiːpəl ə ˈfrendli/
Мені подобається моя робота, бо там привітні люди.
У дружньому листуванні природно вживати скорочені форми. Апостроф у них позначає пропущені літери.
| Скорочення та вимова | Значення українською |
|---|---|
| I’m /aɪm/ |
я; скорочена форма дієслова після «я» |
| it’s /ɪts/ |
це є; він / вона / воно є — залежно від контексту |
| don’t /dəʊnt/ |
не — у запереченнях із дієсловом |
| can’t /kɑːnt/ |
не можу; не може |
Не перекладайте ці форми окремо від речення: українською їхнє значення часто передається інакше або не потребує окремого слова.
Після розповіді про себе поставте два-три короткі запитання. Можна запитати про справи друга, повернутися до новин із попереднього листа або поцікавитися планами.
Щоб запитати загалом про справи, використайте:
How are you?
/haʊ ə juː/
Як у тебе справи?
Щоб запитати про щось конкретне, після How is назвіть те, що вас цікавить. Це може бути іменник разом зі словами, які його уточнюють.
How is [іменник або словосполучення з іменником]?
/haʊ ɪz/ [іменник або словосполучення з іменником]
Як справи з [чимось]?
Наприклад:
How is your new job?
/haʊ ɪz jɔː njuː dʒɒb/
Як тобі нова робота?
Для запитань про теперішню ситуацію використовуйте таку модель:
Do you [дієслово в початковій формі] …?
/duː juː/ [дієслово в початковій формі]
Ти [щось робиш] …?
Наприклад:
Do you like your new apartment?
/duː juː laɪk jɔː njuː əˈpɑːtmənt/
Тобі подобається твоя нова квартира?
Якщо запитуєте про завершену подію в минулому, почніть запитання з Did you:
Did you [дієслово в початковій формі] …?
/dɪd juː/ [дієслово в початковій формі]
Ти [щось зробив / зробила] …?
Наприклад:
Did you have a good weekend?
/dɪd juː hæv ə ɡʊd ˌwiːkˈend/
Ти добре провів / провела вихідні?
Щоб запитати про плани, використайте таку модель:
What are you going to [дієслово в початковій формі] …?
/wɒt ə juː ˈɡəʊɪŋ tə/ [дієслово в початковій формі]
Що ти збираєшся [робити] …?
Наприклад:
What are you going to do this weekend?
/wɒt ə juː ˈɡəʊɪŋ tə duː ðɪs ˌwiːkˈend/
Що ти збираєшся робити цими вихідними?
Після do та did основне дієслово завжди має початкову форму. У запитанні про минуле слово did уже вказує на час, тому змінювати ще й основне дієслово не потрібно.
Правильно:
Did you visit …?
/dɪd juː ˈvɪzɪt/
Ти відвідав / відвідала …?
Неправильно — тут дієслово помилково поставлено в минулому часі після did:
Did you visited …?
/dɪd juː ˈvɪzɪtɪd/
Малося на увазі: «Ти відвідав / відвідала …?»
Якщо ви вже відповіли на запитання й хочете поставити таке саме другові, можна коротко запитати:
How about you?
/haʊ əˈbaʊt juː/
А в тебе? / А ти?
Наприклад:
I’m good. How about you?
/aɪm ɡʊd | haʊ əˈbaʊt juː/
У мене все добре. А в тебе?
Використовуйте цей вислів лише тоді, коли з попереднього речення зрозуміло, про що саме ви запитуєте.
Наприкінці кожного прямого запитання ставте знак питання.
Основну частину дружнього листа зручно поділити на два абзаци.
У першому абзаці подякуйте за лист або скажіть, що були раді отримати звістку. Потім дайте відповіді на запитання друга й додайте кілька коротких подробиць, пов’язаних із відповідями.
У другому абзаці поставте два-три запитання до друга. Наприкінці цього ж абзацу додайте дружню завершальну фразу.
Між абзацами залиште порожній рядок. Привітання перед основною частиною та прощання з підписом після неї оформлюйте окремо: вони не входять до цих двох абзаців.
Останнім реченням другого абзацу можна висловити сподівання на відповідь:
Hope to hear from you soon.
/həʊp tə hɪə frəm juː suːn/
Сподіваюся невдовзі отримати від тебе звістку.
Інший варіант — невимушено сказати, що ви очікуєте подальшого спілкування:
Talk to you soon.
/tɔːk tə juː suːn/
Скоро поспілкуємося.
Після основної частини додайте коротке прощання. Наприклад:
Take care,
/teɪk keə/
Бережи себе!
Або:
Best,
/best/
Усього найкращого!
Напишіть прощання в окремому рядку, поставте після нього кому, а на наступному рядку вкажіть своє ім’я. Для дружнього листа достатньо імені без прізвища.