Навчися називати й записувати числа від 0 до 100 англійською, розрізняти на слух 13 і 30 та вказувати вік і кількість. Слухай вимову й тренуйся у вправах.
Спочатку розгляньмо числа від 0 до 9. Звертайте увагу не лише на написання, а й на вимову.
| Число англійською та вимова | Значення |
|---|---|
| zero /ˈzɪərəʊ/ |
0 — нуль |
| one /wʌn/ |
1 — один |
| two /tuː/ |
2 — два |
| three /θriː/ |
3 — три |
| four /fɔː/ |
4 — чотири |
| five /faɪv/ |
5 — п’ять |
| six /sɪks/ |
6 — шість |
| seven /ˈsevən/ |
7 — сім |
| eight /eɪt/ |
8 — вісім |
| nine /naɪn/ |
9 — дев’ять |
Коли рахуємо або говоримо про кількість, для нуля використовуємо звичайну назву zero.
Тепер розгляньмо числа від 10 до 19.
| Число англійською та вимова | Значення |
|---|---|
| ten /ten/ |
10 — десять |
| eleven /ɪˈlevən/ |
11 — одинадцять |
| twelve /twelv/ |
12 — дванадцять |
| thirteen /θɜːˈtiːn/ |
13 — тринадцять |
| fourteen /fɔːˈtiːn/ |
14 — чотирнадцять |
| fifteen /fɪfˈtiːn/ |
15 — п’ятнадцять |
| sixteen /sɪksˈtiːn/ |
16 — шістнадцять |
| seventeen /sevənˈtiːn/ |
17 — сімнадцять |
| eighteen /eɪˈtiːn/ |
18 — вісімнадцять |
| nineteen /naɪnˈtiːn/ |
19 — дев’ятнадцять |
У числах від 13 до 19 є спільна кінцева частина — -teen. Вона допомагає впізнати ці числа. А от eleven і twelve мають окремі форми: їх потрібно запам’ятати.
Для початку запам’ятаймо назви десятків.
| Число англійською та вимова | Значення |
|---|---|
| twenty /ˈtwenti/ |
20 — двадцять |
| thirty /ˈθɜːti/ |
30 — тридцять |
| forty /ˈfɔːti/ |
40 — сорок |
| fifty /ˈfɪfti/ |
50 — п’ятдесят |
| sixty /ˈsɪksti/ |
60 — шістдесят |
| seventy /ˈsevənti/ |
70 — сімдесят |
| eighty /ˈeɪti/ |
80 — вісімдесят |
| ninety /ˈnaɪnti/ |
90 — дев’яносто |
Щоб назвати число від 21 до 99, яке не є круглим десятком, спочатку називаємо десятки, а потім — одиниці. Порядок такий самий, як в українській: двадцять один, тридцять шість.
| Число англійською та вимова | Значення |
|---|---|
| twenty-one /ˌtwenti ˈwʌn/ |
21 — двадцять один |
| thirty-six /ˌθɜːti ˈsɪks/ |
36 — тридцять шість |
| fifty-eight /ˌfɪfti ˈeɪt/ |
58 — п’ятдесят вісім |
| ninety-nine /ˌnaɪnti ˈnaɪn/ |
99 — дев’яносто дев’ять |
На письмі між десятками та одиницями ставимо дефіс: twenty-one, thirty-six. Це правило діє для всіх таких чисел від 21 до 99.
Між десятками й одиницями не додаємо and. Правильно — forty-two /ˌfɔːti ˈtuː/ — сорок два. Варіант forty and two неправильний.
Число 100 називаємо one hundred /wʌn ˈhʌndrəd/. У розмові також часто кажуть a hundred /ə ˈhʌndrəd/. Обидва варіанти означають «сто».
Зверніть особливу увагу на написання таких пар:
| Числа англійською та вимова | Значення |
|---|---|
| thirteen /θɜːˈtiːn/ thirty /ˈθɜːti/ |
13 — тринадцять 30 — тридцять |
| fifteen /fɪfˈtiːn/ fifty /ˈfɪfti/ |
15 — п’ятнадцять 50 — п’ятдесят |
| eighteen /eɪˈtiːn/ eighty /ˈeɪti/ |
18 — вісімнадцять 80 — вісімдесят |
Назва числа 40 пишеться forty, а не fourty: літери u в цьому слові немає.
Числа 13 і 30, 14 і 40 та інші подібні пари можуть здаватися схожими на слух. Щоб розрізняти їх, звертайте увагу на кінцевий звук і наголос.
| Числа англійською та вимова | Значення |
|---|---|
| thirteen /θɜːˈtiːn/ thirty /ˈθɜːti/ |
13 і 30 |
| fourteen /fɔːˈtiːn/ forty /ˈfɔːti/ |
14 і 40 |
| fifteen /fɪfˈtiːn/ fifty /ˈfɪfti/ |
15 і 50 |
| sixteen /sɪksˈtiːn/ sixty /ˈsɪksti/ |
16 і 60 |
| seventeen /sevənˈtiːn/ seventy /ˈsevənti/ |
17 і 70 |
| eighteen /eɪˈtiːn/ eighty /ˈeɪti/ |
18 і 80 |
| nineteen /naɪnˈtiːn/ ninety /ˈnaɪnti/ |
19 і 90 |
У кінці -teen чітко вимовляється звук /n/. У кінці -ty цього звука немає. Не пропускайте кінцевий /n/, коли вимовляєте числа від 13 до 19.
Коли число називають окремо або протиставляють іншому числу, у словах на -teen наголос зазвичай падає на останній склад, а в назвах десятків на -ty — на перший. Великі літери нижче показують наголошену частину:
У зв’язному мовленні наголос може зміщуватися. Тому не покладайтеся лише на нього: кінцевий /n/ залишається важливою підказкою.
У поширеній американській вимові звук, позначений літерою t у слові thirty, може нагадувати дуже короткий «д». Це особливість вимови того самого слова.
Коли називаємо кількість предметів або людей, після числа ставимо іменник. Тут використовуємо злічувані іменники — назви того, що можна порахувати окремо.
Після one іменник стоїть в однині, адже йдеться про один предмет. Після zero, а також після чисел від двох і більше, потрібна множина.
| Словосполучення англійською та вимова | Переклад |
|---|---|
| one book /wʌn bʊk/ |
одна книжка |
| one chair /wʌn tʃeə/ |
один стілець |
| zero books /ˈzɪərəʊ bʊks/ |
нуль книжок |
| two chairs /tuː tʃeəz/ |
два стільці |
| thirty students /ˈθɜːti ˈstjuːdənts/ |
тридцять студентів |
В українській форма іменника після числа може змінюватися по-різному. В англійській у цих прикладах правило простіше: після одного — однина, після нуля та чисел від двох — множина.
Сам числівник закінчення множини не отримує. Наприклад, «п’ятдесят книжок» — це fifty books /ˌfɪfti ˈbʊks/, а не fifties books. Змінюється форма іменника, а число fifty залишається незмінним.
Щоб запитати «Скільки…?», починаємо з How many, а після цих слів ставимо злічуваний іменник у множині. Далі йде решта запитання.
How many books do you have?
/haʊ ˈmeni bʊks də ju hæv/
Скільки в тебе книжок?
Щоб сказати, скільки чогось у вас є, використовуємо I have, потім число й іменник у потрібній формі.
I have one book.
/aɪ hæv wʌn bʊk/
У мене є одна книжка.
I have twelve books.
/aɪ hæv twelv bʊks/
У мене є дванадцять книжок.
На запитання про кількість можна відповісти й одним числом. Повторювати все речення не обов’язково.
Twelve.
/twelv/
Дванадцять.
Запитання про вік починається з How old. Після цього ставимо відповідну форму дієслова be, а потім називаємо людину, про яку запитуємо.
How old are you?
/haʊ əʊld ə juː/
Скільки тобі років?
How old is she?
/haʊ əʊld ɪz ʃiː/
Скільки їй років?
Зверніть увагу на порядок слів: у запитанні are стоїть перед you, а is — перед she.
Щоб назвати вік, спочатку вказуємо, про кого говоримо, потім ставимо відповідну форму be і число. Після числа можна додати years old.
I’m twenty.
/aɪm ˈtwenti/
Мені двадцять років.
She’s thirteen years old.
/ʃiːz θɜːˈtiːn jɪəz əʊld/
Їй тринадцять років.
He’s one year old.
/hiːz wʌn jɪə əʊld/
Йому один рік.
В українській ми кажемо «Мені двадцять років», без дієслова. В англійському реченні форма be потрібна. Для позначення віку використовуємо саме be, а не have. У наведених прикладах I’m — це скорочення від I am, She’s — від She is, а He’s — від He is.
Після one вживаємо однину year, а з іншими значеннями віку — множину years.
Вислів years old можна або додати повністю, або повністю опустити. Обидва варіанти нижче правильні:
I’m thirty.
/aɪm ˈθɜːti/
Мені тридцять років.
I’m thirty years old.
/aɪm ˈθɜːti jɪəz əʊld/
Мені тридцять років.
Не залишайте лише слово years без old. Такий варіант неправильний:
I’m thirty years.
/aɪm ˈθɜːti jɪəz/
Так не кажуть, коли хочуть сказати «Мені тридцять років».