Навчися залишати коротке голосове повідомлення англійською: назви своє ім’я й номер телефону, запиши повідомлення співрозмовника та передай його адресату.
Коли потрібна людина не може відповісти на дзвінок, ви можете залишити їй повідомлення. Якщо ж ви відповідаєте на дзвінок замість когось, ваше завдання — записати повідомлення, а потім передати його адресатові.
Зверніть увагу на різницю між цими діями:
| Слово або вираз англійською та вимова | Значення українською |
|---|---|
| caller /ˈkɔːlər/ |
Людина, яка телефонує. |
| message /ˈmesɪdʒ/ |
Повідомлення, яке залишають для людини, що зараз не може відповісти. |
| voicemail /ˈvɔɪsmeɪl/ |
Голосова пошта — система для запису голосових повідомлень; також саме записане повідомлення. |
| leave a message /liːv ə ˈmesɪdʒ/ |
Залишити повідомлення, щоб людина отримала його пізніше. |
| take a message /teɪk ə ˈmesɪdʒ/ |
Прийняти й записати повідомлення для іншої людини. |
| pass on a message /pæs ɑːn ə ˈmesɪdʒ/ |
Передати людині залишене для неї повідомлення. |
| call someone back /kɔːl ˈsʌmwʌn bæk/ |
Передзвонити комусь у відповідь на дзвінок. |
Українською ми кажемо «залишити», «прийняти» й «передати повідомлення». В англійській для цих дій також потрібні різні дієслова: leave, take і pass on.
Щоб повідомлення було зрозумілим, дотримуйтеся такого порядку: привітайтеся й назвіть себе, повідомте причину дзвінка, попросіть передзвонити та залиште номер, а наприкінці подякуйте.
Hi, this is [name].
/haɪ | ðɪs ɪz [neɪm]/
Привіт, це [ім’я].
У телефонній розмові себе зазвичай представляють за допомогою This is [name]. Українською ми теж можемо сказати: «Це Мая».
I’m calling about [topic].
/aɪm ˈkɔːlɪŋ əˈbaʊt [ˈtɑːpɪk]/
Я телефоную щодо [тема].
Замість пояснення причини дзвінка можна одразу коротко повідомити головне:
[Short statement].
/[ʃɔːrt ˈsteɪtmənt]/
[Коротке повідомлення].
Після about назвіть те, чого стосується дзвінок. Тут потрібен іменник або словосполучення з іменником: about my appointment — «щодо мого запису на прийом», about our meeting — «щодо нашої зустрічі».
Please call me back at [phone number].
/pliːz kɔːl miː bæk æt [ˈfoʊn ˌnʌmbər]/
Будь ласка, передзвоніть мені за номером [номер телефону].
Перед номером телефону вживаємо at. Це стосується й іншої фрази, якою можна залишити свій номер:
You can reach me at 212-555-0148.
/juː kən riːtʃ miː æt tuː wʌn tuː | faɪv faɪv faɪv | ˈzɪroʊ wʌn fɔːr eɪt/
Зі мною можна зв’язатися за номером 212-555-0148.
Обидва варіанти нижче доречні для короткого повідомлення. Thanks звучить трохи менш офіційно.
Thank you.
/θæŋk juː/
Дякую.
Thanks.
/θæŋks/
Дякую.
Hi, this is Maya Chen. I’m calling about our meeting tomorrow. Please call me back at 212-555-0148. Thank you.
/haɪ | ðɪs ɪz ˈmaɪə tʃen | aɪm ˈkɔːlɪŋ əˈbaʊt aʊr ˈmiːtɪŋ təˈmɑːroʊ | pliːz kɔːl miː bæk æt tuː wʌn tuː | faɪv faɪv faɪv | ˈzɪroʊ wʌn fɔːr eɪt | θæŋk juː/
Привіт, це Мая Чен. Я телефоную щодо нашої завтрашньої зустрічі. Будь ласка, передзвоніть мені за номером 212-555-0148. Дякую.
У телефонному номері називайте кожну цифру окремо, а не читайте групи цифр як цілі числа. Коли перевіряєте записаний номер, також повторюйте його цифру за цифрою.
Американські телефонні номери зазвичай мають десять цифр, які записують трьома групами: 3–3–4. Перші три цифри — це area code /ˈeriə koʊd/, тобто код регіону.
Цифру 0 можна почути як zero /ˈzɪroʊ/ або oh /oʊ/. Обидва варіанти вживаються, але під час перевірки номера zero звучить однозначніше.
Якщо ви не розчули ім’я, попросіть повторити його:
Could you repeat your name, please?
/kʊd juː rɪˈpiːt jʊr neɪm pliːz/
Повторіть, будь ласка, ваше ім’я.
Якщо ви почули прізвище, але не знаєте, як його записати, попросіть назвати його по літерах:
How do you spell your last name?
/haʊ də juː spel jʊr læst neɪm/
Як пишеться ваше прізвище? Назвіть його, будь ласка, по літерах.
Коли диктуєте ім’я чи прізвище по літерах, використовуйте англійські назви літер, а не звуки, які ці літери передають у слові.
Щоб уточнити номер, скажіть:
Could you repeat the number, please?
/kʊd juː rɪˈpiːt ðə ˈnʌmbər pliːz/
Повторіть, будь ласка, номер.
Якщо співрозмовник говорить надто швидко, можна попросити:
Could you say that more slowly?
/kʊd juː seɪ ðæt mɔːr ˈsloʊli/
Можете сказати це повільніше?
Наприкінці повторіть записане ім’я або номер і перевірте, чи все правильно:
Let me check: [name or number]. Is that right?
/let miː tʃek | [neɪm ɔːr ˈnʌmbər] | ɪz ðæt raɪt/
Зараз перевірю: [ім’я або номер]. Усе правильно?
Якщо потрібна людина недоступна, спочатку повідомте про це, а потім запропонуйте прийняти повідомлення.
[Name] isn’t available right now.
/[neɪm] ˈɪzənt əˈveɪləbəl raɪt naʊ/
[Ім’я] зараз не може відповісти.
Can I take a message?
/kən aɪ teɪk ə ˈmesɪdʒ/
Можу я прийняти повідомлення?
Тут take a message означає не просто вислухати співрозмовника, а записати інформацію для іншої людини.
Вам потрібно дізнатися, хто телефонує, за яким номером можна передзвонити та що саме треба передати.
Who’s calling, please?
/huːz ˈkɔːlɪŋ pliːz/
Скажіть, будь ласка, хто телефонує?
What’s your phone number?
/wʌts jʊr ˈfoʊn ˌnʌmbər/
Який у вас номер телефону?
What’s the message?
/wʌts ðə ˈmesɪdʒ/
Що передати?
Людина, яка телефонує, може попросити передати певну інформацію:
Please tell [name] [short statement].
/pliːz tel [neɪm] [ʃɔːrt ˈsteɪtmənt]/
Будь ласка, передайте [ім’я], що [коротке повідомлення].
Або попросити, щоб їй передзвонили:
Please ask [name] to call me back.
/pliːz æsk [neɪm] tə kɔːl miː bæk/
Будь ласка, попросіть [ім’я] мені передзвонити.
У першому випадку важливо записати саму інформацію, а в другому — прохання передзвонити та номер для зворотного дзвінка.
Для короткого запису зручно використовувати такі поля:
| Поле англійською та вимова | Що потрібно записати |
|---|---|
| For /fɔːr/ |
Кому призначене повідомлення. |
| From /frʌm/ |
Ім’я людини, яка телефонує. |
| Phone /foʊn/ |
Номер для зворотного дзвінка. |
| Message /ˈmesɪdʒ/ |
Основну інформацію або те, що потрібно зробити. |
| Time /taɪm/ |
Час зустрічі або зворотного дзвінка, якщо його назвали. |
Імена, номери й час потрібно записувати точно. Саме повідомлення можна скоротити: у нотатці не обов’язково писати повними реченнями.
Maya Chen — 212-555-0148 — call back about tomorrow’s meeting.
/ˈmaɪə tʃen | tuː wʌn tuː | faɪv faɪv faɪv | ˈzɪroʊ wʌn fɔːr eɪt | kɔːl bæk əˈbaʊt təˈmɑːroʊz ˈmiːtɪŋ/
Мая Чен — 212-555-0148 — передзвонити щодо завтрашньої зустрічі.
I’ll pass on your message.
/aɪl pæs ɑːn jʊr ˈmesɪdʒ/
Я передам ваше повідомлення.
Спочатку назвіть людину, яка телефонувала:
[Name] called.
/[neɪm] kɔːld/
[Ім’я] телефонував / телефонувала.
Потім передайте зміст повідомлення. Якщо повторюєте слова співрозмовника дослівно, можна сказати:
The message is: ‘[caller’s words].’
/ðə ˈmesɪdʒ ɪz | [ˈkɔːlərz wɜːrdz]/
Ось повідомлення: «[слова людини, яка телефонувала]».
Якщо вас попросили передати прохання передзвонити, обов’язково назвіть номер:
Please call [name] back at [number].
/pliːz kɔːl [neɪm] bæk æt [ˈnʌmbər]/
Будь ласка, передзвоніть [ім’я] за номером [номер].
Якщо людина вказала час, коли їй можна передзвонити, також передайте його:
Please call [name] back after 3.
/pliːz kɔːl [neɪm] bæk ˈæftər θriː/
Будь ласка, передзвоніть [ім’я] після третьої.
Maya Chen called about tomorrow’s meeting. Please call her back at 212-555-0148.
/ˈmaɪə tʃen kɔːld əˈbaʊt təˈmɑːroʊz ˈmiːtɪŋ | pliːz kɔːl hər bæk æt tuː wʌn tuː | faɪv faɪv faɪv | ˈzɪroʊ wʌn fɔːr eɪt/
Телефонувала Мая Чен щодо завтрашньої зустрічі. Будь ласка, передзвоніть їй за номером 212-555-0148.
У конструкції call + person + back ім’я людини стоїть між call і back:
Call Maya back.
/kɔːl ˈmaɪə bæk/
Передзвоніть Маї.
Якщо замість імені вживаємо займенник, він обов’язково стоїть між call і back:
Call her back.
/kɔːl hər bæk/
Передзвоніть їй.
Правильно: call her back, а не call back her. На відміну від української, тут не можна вільно змінювати місце займенника.